- розмежований
- —————————————————————————————розмежо́ванийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розмежований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розмежувати. || розмежо/вано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
подрібнений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до подрібнити. 2) у знач. прикм. Роз єднаний, розмежований на частини; розрізнений … Український тлумачний словник
розмеджуваний — на, не, Пр. Розмежований, відділений … Словник лемківскої говірки